відлига в украінській літературі та мистецтві шeстидeсятники

відлига в украінській літературі та мистецтві шeстидeсятники

Шістдеся́тники, або шестидесятники, — назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Політична лібералізація сприяла появі покоління „шістдесятників” – людей, які намагалися надати радянському соціалізму „людське обличчя”, стримати політику русифікації в Україні. Друга половина 50-х перша половина 60-х рр. – це період стрімкого злету української науки, літератури, мистецтва. Але загалом культурний розвиток України періоду „відлиги” мав такий самий суперечливий характер, як і сам цей період. Конспект на урок Історія України скачати.

Презентація на тему: "«Відлига» в українській літературі та мистецтві". Завантажити презентацію. Отримати код. Поступове згортання “хрущовської відлиги” на початку 60-х рр. знайшло відображення і в українській літературі. Після зустрічі Хрущова з представниками творчої інтелігенції у Москві наприкінці 1962 р., розціненої як “закручування гайок”, посилюється наступ на нову літературу в Україні. Різкій критиці партійне керівництво піддало творчість І.Драча, М.Вінграновського, І.Світличного, С.Голованіського, Є.Сверстюка. Слайд 11. Культурні реформи Під час періоду десталінізації помітно ослабла цензура, насамперед у літературі, кіно й інших видах мистецтва, де стало можливим критичніше висвітлення дійсно.

§ 14. «Відлига» в українській культурі. 2. «Відлига» в українській літературі та мистецтві. Перші кроки десталінізації духовної сфери суспільства — послаблення цензури, реабілітація відомих письменників і митців, скасування низки постанов 1940-х років, що стосувалися культури, — поступово сповнювали творчих особистостей передчуттям змін на краще. Першим закликом до пробудження в червні 1955 р. стала стаття видатного українського кінорежисера та письменника О. Довженка «Мистецтво живопису і сучасність», опублікована в «Літературній газеті». Автор закликав «розширювати творчі межі соціалістичног.

Відлига — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х р. — початок 1960-х р.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя. 60-ті pp. XX століття в СРСР були роками так званої хрущовської «відлиги». Період „відлиги" був характерний і певним відновленням історичної справедливості - поверненням українській культурі імен незаслужено забутих або несправедливо репресованих. Значну роботу провели створені в 1956 р. комісії щодо впорядкування посмертної спадщини.

Чи не найважливішою подією українського суспільно-політичного життя періоду " відлиги " стала поява нового покоління талановитих літераторів та митців, які одержали назву "шістдесятників" . Вони виступали за оновлення тодішнього . Серед провідних постатей пової плеяди були поети В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський, Л.Костенко, літературні критики І.Дзюба, Є.Сверстюк, І.Світличний, художники П.Заливаха, А.Горська, кінематографісти Ю.Іллєнко, Л.Осика, журналіст В. Чорновіл та ін. Характеризуючи шістдесятництво, один із його представників Валентин Мороз зазначав: "То було молоде покоління, яке пішло в університети, яке могло вже подумати про щось інше, а не тільки про елементарні умови існування."

Свіжі подихи «відлиги» стали відчуватися й у літературно-мистецькій сфері. Поштовхом для духовного пробудження української літератури стала стаття О. Довженка «Мистецтво живопису і сучасність», опублікована в червні 1955 року в «Литературной газете». На заклик О. Довженка творити в дусі «розширеного трактування методу соціалістичного реалізму» були написані, але так і не надруковані, поеми «Розстріляне безсмертя» та «Мазепа» В. Сосюри. У період хрущовської «відлиги» з'явилися романи «Дикий мед» Л. Первомайського та «Вир» Гр. Тютюнника, «Кров людська — не водиця» та «Хліб і сіль» М. Стельм.

Відли́га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х р. — початок 1960-х р.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя . “Відлига” для багатьох них закінчилася трагічно: більшість з “шестидесятників” були репресовані,деякі закінчили життя самогубством а В. Стус, В. Марченко, О. Тихий, Ю. Литвин загинули в ув’язненні. Хрущовська “відлига” не була таким вже сприятливим часом для української культури.

«Відлига» в українській літературі (варіант 1) — презентація з української літератури на порталі GDZ4YOU — з нами вчитись дійсно легко, відчуй це! . Тема уроку:«Відлига» в українській літературі та мистецтві. Шістедисятництво в українській культурі. Слайд #2. Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників від культури думку сприяла духовному розкріпаченню митців.

30. Українська барокова література. 31.Українське барокове музичне мистецтво. 32.Український бароковий театр. Період "відлиги" після смерті Сталіна та розвінчання його культу створили передумови для появи нового покоління талановитих літераторів та митців. Вони виступали за оновлення тодішнього суспільства, протестували своєю творчістю проти панівної задушливої атмосфери, боролися за справжні культурні цінності, національну свободу, людську гідність.

Наука, література та мистецтво. У статті подано огляд розвитку культури в Україні в умовах «відлиги» (друга половина 50-х – початок 60-х рр. ХХ ст.). Автор аналізує основні тенденції культурних процесів, зосереджує увагу, зокрема, на розвитку науки, літератури та мистецтва. В роки “відлиги” колективи інститутів Академії наук УРСР, Інституту історії партії ЦК КП України та ВУЗів працювали над створенням таких важливих праць, як двотомна “Історія Української РСР”, “Нариси історії філософії на Україні”, над новим виданням “Нарисів історії Комуністичної партії України”, тритомними дослідженнями з історії громадянської та Вітчизняної воєн на Україні тощо.

Український культурно-мистецький фонд поповнювався раніше невідомими або недоступними творами догорів, доби "розстріляного відродження". Твори тих, хто захищав українську державність, національну самобутність народу, залишалися забороненими. їх піддавали критиці, не показуючи читачеві. Носії національної думки вважались особливо небезпечними для радянського суспільного ладу. "Відлига" в культурі і духовній сфері, як і в інших галузях суспільного життя, була переповнена суперечностями, продиктованими прагненням М. Хрущова та його оточення щось змінити, не зачепивши основ тоталітарної держави.

Українське художнє слово продовжували збагачувати митці старшого покоління -- П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, В. Сосюра та ін. Здійснюючи свої давні задуми, В. Сосюра написав сповідальну повість "Третя рота", поеми "Розстріляне безсмертя" та "Мазепа". Але тоді їх опублікувати не вдалося. Плідно працювали М. Стельмах, з-під пера якого вийшли романи "Кров людська -- не водиця", "Хліб і сіль", та О. Гончар, роман якого "Тронка" було відзначено Ленінською премією. В Україні формувалася та парость культури, представники якої одержали назву "шестидесятники". Це були люди нового політичного і естетичного мислення, носії таких думок і почуттів, на які не спромоглося старше покоління.

Йдеться про відлигу в українській літературі та мистицтві 20 ст. Під час періоду десталінізації помітно ослабла цензура, насамперед у літературі, кіно й інших видах мистецтва, де стало можливим критичніше висвітлення дійсності. «Першим поетичним бестселером» відлиги стала збірка віршів Леоніда Мартинова (Стіхі. М., Молода гвардія, 1955).

«Відлига» в українській літературі почалася влітку 1955 р., коли московська «Літературна газета» опублікувала статтю Олександра Довженка «Мистецтво живопису і сучасність», у якій кінодраматург закликав «розширювати творчі межі соціалістичного реалізму». Цей виступ знайшов жвавий відгук серед письменників. «Іван Світличний виводив соцреалізм на загальнолюдський простір і демонтував теорію партійної літератури. Іван Драч приніс перші вірші незвичайні і незрозумілі так, наче його не вчили, про що і як треба писати . Василь Симоненко заговорив з Україною в тоні надзвичайної щирості й відвертості.

Українська література збагатилася новими художніми творами М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка, О. Гончара, М. Стельмаха. Заявили про себе й нові імена: Г. Тютюнник, Д. Павличко, Л. Костенко, І. Драч, В. Симоненко, І. Дзюба, М, Вінграновський, Є. Сзерстюк, В. Чорновіл, І. Світличний, В. Мороз, М. Осадчий — представники того покоління, яке назвуть «шестидесятни'оми». У їхніх творах звучав протест проти тоталітаризму, вони висували вимоги забезпечення українцями свободи вільного духовного розвитку. Однак процеси, що відбувалися в науці, літературі та мистецтві, мали досить суперечливий характер. Так і не побачили тоді світу твори 3. Сосюри «Третя рота», «Розстріляне безсмертя», «Мазепа».

- світова культура (особливо модернові література та малярство XX століття); - українська література (як класична, так і доби Розстріляного Відродження); - народна творчість (фольклор та міфологія, народне мистецтво). Серед світоглядних засад шістдесятників слід виділити: - лібералізм (культ свободи в усіх її виявах: свободи особистості, нації, свободи духу); - гуманізм та антропоцентризм (культ людської особистості — центру Всесвіту); - духовний демократизм (культ простої, звичайної людини-трудівника); - духовний аристократизм (культ видатної творчої особистості); - моралізм та етичний максим.

Явище «шістдесятництва». Нью-Йоркська група письменників. Українська література 11 клас. 859 просмотров 859 просмотров. • 20 февр. Лекція 28: Хрущовська відлига або Десталінізація, 1953-1964 рр. |

Українське музичне мистецтво збагатилося творами Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського, С.Людкевича, братів Г. і П.Майбородів, Ю.Мейтуса, Л.Ревуцького, А.Штогаренка та ін. Новаторством була позначена авангардна музика композиторів – шістдесятників Л.Грабовського, В.Годзяцького, В.Сильвестрова, В.Загоруєва. Т.Яблонська разом із В.Зарецьким та іншими художниками стала основоположницею й фундатором фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві. Оригінальні форми й незвичний зміст принесла творчість художників О.Заливахи, А.Горської, В.Кушніра. Яскравими творами про себе заявили молоді львівські живописці та скульптори – В.Патик, Д,Крвавич, Е.Мисько, В.Борисенко та ін.

Навчально-методичний посібник подає структурований матеріал для вивчення однієї з дисциплін фахової підготовки бакалаврів журналістики. У посібнику вміщено тексти лекцій, питання для самоконтролю, плани практичних занять, орієнтовні питання для модульного контролю і різні види завдань для самостійної роботи - Шістдесятництво в українській літературі - Особливості розвитку української літератури ХХ - початку ХХІ століття.