методологічна рефлексія

методологічна рефлексія

В.Т. Ополев. Методологічна рефлексія в структурі спеціалізованого мислення. Методологічна рефлексія розглядається в статті як певний рід знання. В ньому об'єктивувалися регулятивні підстави професійного мислення. Дається коротка специфікація п'яти основних форм методологічної рефлексії. До них відносяться: інтуїція, персоніфікація, зразки (парадигми), правила і концептуальні системи. Розглядаються також проблеми взаємодії між цими формами.

Методологическая рефлексия. процесс самопознания, связанный с осознанием субъектом совокупности методов и средств с точки зрения адекватности их целям деятельности, ее объекту и результату. Словарь-справочник по философии для студентов лечебного, педиатрического и стоматологического факультетов.

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐ Скачать бесплатно - дипломную работу по теме 'Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж'. Раздел: Психология. Тут найдется полное раскрытие темы -Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж, Загружено: 2014-02-21.

Методологія як філософська дисципліна: історія методології, методологічний аспект наукового пізнання, роль і функції методології в сучасній науці. Рівні методологічного аналізу. Методи емпіричного пізнання: спостереження просте й інструментальне, вимоги до наукового спостереження, дані спостереження, процедура виміру, методи виміру, проблема наукового факту, експеримент, види експериментів, вимоги до експерименту.

Рефлексія-роздум повний сумнівів, протиріч; аналіз особистого психічного стану.(Сучасний словник іноземних слів). Рефлексія-осмислення чого-небудь за допомогою роздумів, вивчення і порівняння.(філософський словник: заснований Г. Шмидтом). Осмислюючи особисту освітню діяльність учень акцентує увагу як на продуктах діяльностях, так і на структурі самої діяльності. Рефлексія допомагає учням.

Методологическая же рефлексия в педагогическом исследовании – это «размышление о размышлении», в результате которого и может появится решение проблемы. О чем же следует размышлять? В каждом педагогическом исследовании выделяются методологическая и процедурная части.

Рефле́ксія (від лат. reflexio — «повертаюся назад») — філософський метод, за якого об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія). Рефлексія — унікальна здатність людської свідомості в процесі сприйняття діяльності сприймати й саму себе, внаслідок чого людська свідомість постає як самосвідомість (знання про знання або думка про думку).

Ключові слова: рефлексія, філософія науки, філософія медицини, переднаука, синкретизм, натурфілософія, по-зитивізм, методологія, об’єкт медицини, предмет медици-ни, біологічне, соціальне, детермінізм, системотехніка. Але позитивістський період вирішує важливе завдання — він починає систематизувати зовнішню рефлексію наукового знання й готує методологічне підґрунтя для переходу до внутрішньої рефлексії.

Рефлексії щодо психоаналітичної методології демонструють історію переходу до такого методу дослідження, що базується на діалогічності та принципі комунікації. У підрозділі 1.2. «Критика психоаналітичного методу та герменевтичні концепції психоаналізу» зроблено акцент на позиціях, що змінювались протягом.

Понятие методологической рефлексии в науке. В прямой зависимости от 1) степени зрелости, 2) уровня развития науки, 3) от степени значимости науки в обществе находится уровень развития самосознания науки или уровень рефле́ксии (рефлекси́и - так говорят неграмотные учёные). Рефлексия - это актуализированная (в актуальных ситуациях, а не по любому поводу) самооборащенность сознания человека.

Особистісний компонент. Методологічна рефлексія пов'язана з умінням аналізувати власну наукову діяльність. Методологічна рефлексія викладача відображає певний рівень розвитку професійно-педагогічної спрямованості, для якої характерна достатньо усвідомлена та емоційно виражена орієнтація особистості на педагогічну діяльність.

Методологическая рефлексия как механизм формирования профессионального мышления. исследователей. ТАУБАЕВА Шаркул Таубаевна – д.п.н., профессор КазНУ им. Аль-Фараби. Термин «рефлексия» впервые был введен Дж. Локком; в разных философских системах (у Дж. Локка, Г. Лейбинца, Д. Юма, Г. Гегеля и др.) он имел различное содержание. Этому термину «философской энциклопедический словарь» дает следующее определение: «рефлексия (лат.

Развитая методологическая рефлексия предполагает умение ученого осмысливать и оценивать собственную исследовательскую деятельность или научную работу других в соответствии с такими характеристиками исследования, которые могут служить и критериями его качества. Стимулом для развития такого умения будет повышение требований к качеству педагогического исследования, основанных на тех же критериях.

Методологічна рефлексія проблем освіти: інтелектуальні послуги й товари. 6. Рефлексія стану і проблем сучасної освіти як сфери суспільної практики дає підстави для зміни погляду на статус освіти: з «катедрального» і, можливо, подеколи занадто помпезного храму знань освіта швидко перетворюється на своєрідну сферу послуг, але сферу особливих послуг. Причому зараз ми можемо спостерігати взагалі зміну погляду на сутність послуги і послуг.

Методологічна рефлексія у психотерапії. Для психотерапії особливе значення має теоретико-методологічний аналіз, тобто виокремлення основних теоретичних засад дослідження, його об'єкта, предмета та методів пізнання. Це дає змогу відмежувати наукову психотерапію від численних паранаукових форм і методів впливу на особистість та психіку: екстрасенсорного цілительства.

Зазначений методологічний підхід в багатьох аспектах не співпадав ні з філософським, ні з психологічним трактуванням рефлексії. Він, по-перше, задав новий напрям досліджень рефлексії, а по-друге, саму психологію розглядав не лише як «раціонально структуровану наукову дисципліну з технологічно існуючою сферою соціальноорганізованої практики, а й з ідеографічною формою комунікативно-синергійного мистецтва – мистецтва.

Ґенеза теорії доказів вітчизняного кримінального процесу: методологічна РЕФЛЕКСІЯ1. 1. На вступі зазначу, що об’єктом цієї методологічної рефлексії я обрав ґенезу теорії доказів вітчизняної науки кримінального процесу. Ї Ґенеза теорії доказів вітчизняного кримінального процесу: методологічна рефлексія / В. П. Гмирко // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2015. – № 2(12) : [Електронний ресурс].

Постійна методологічна рефлексія характеризує розвиток сучасного літературознавства, що на новому етапі намагається заново усвідомити специфіку свого предмету, систему методів та прийомів його дослідження, а отже, місце науки про літературу в корпусі сучасного наукового і зокрема гуманітарного знання. Складність теперішнього становища у літературознавчій методології пов’язана з наявністю багатьох полемічних одна щодо одної методологічних настанов.