реферат історичні чергування в приголосних в сучасних слов янських мовах

реферат історичні чергування в приголосних в сучасних слов янських мовах

· Чергування приголосних, що є наслідком асиміляції за місцем і способом творення (переважно. регресивної) має місце тільки в усному мовленні. Орфографією фіксуються поодинокі її прояви . У сучасній українській мові при словозміні та словотворенні відбувається ряд закономірних історичних чергувань приголосних. До найпоширеніших належать такі: 1. Чергування [г], [к], [х] з [ж], [ч], [ш] (перше перехідне пом’якшення)

Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні. Перше та друге перехідне пом'якшення або палаталізація. Основні історичні чергування голосних: [О] та [Е] з [І], [О] та [Е] з нулем звука, [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й]. У сучасній українській літературній мові є чергування, які виникли в період спільнослов'янської мовної єдності або сягають ще дослов'янської доби. Такими є чергування голосних фонем, вони відображають чергування давніх наголошених і ненаголошених чи довгих і коротких голосних. На сьогодні такі чергування в українській мові відбуваються здебільшого в основі дієслів і є засобом розмежування семантики дієслів, що називають довготривалу та короткочасну дію. Таблиця.

із курсу «Сучасна українська літературна мова: фонетика». Опанасюк Наталії. ТЕМА: Історичні чергування в системі приголосних фонем. ДИДИКТИЧНА МЕТА: ознайомити студентів із поняттям про історичні чергування в системі приголосних фонем, з’ясувати причини їх виникнення, проаналізувати чергування /г/, /к/, /х/ із /ж/, /ч/, /ш/, чергування /г/, /к/, /х/ із /з'/, /ц'/, /с'/ та чергування однієї фонеми зі сполученням двох фонем. й поглибити знання студентів про палаталізацію з /j/.

1. Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні. Чергування [Г], [К], [Х] із [Ж], [Ч], [Ш] та [З'], [Ц'], [С']. Велике діло добре слово. Аналiз слова "гpомада" в piзних слов'янських мовах теж підтверджує етимологiчну споpiдненiсть зі словом дpуг. Утворіть від поданого слова друг однокореневі слова. Поясніть фонетичні зміни, що відбуваються у корені. Окремо виділіть випадки, коли приголосні звуки [г], [к], [х] не чергуються в сучасній мові, поясніть причину цього, використавши довідкову літературу. Добре нам мати на світі хорошого друга, друзів — ще краще (М. Рильський). Поезія, друже, всюди є — і в людях, і в природі.

Позиційні чергування українських приголосних спричинені явищем уподібнення (асиміляцією) приголосних у потоці мовлення. Історичними називають чергування, які виникли в давні періоди розвитку мови і зумовлені тими закономірностями, що діяли в той час. Згодом ці закономірності зникли, а чергування лишилися й відбуваються за традицією. Історичні чергування супроводжують: 1) словозміну: школа – шкіл, горох – у горосі, друг – друже, гори – гір, вітер – вітру; 2) словотвір: піч – пекар, гора – гірський, друг – дружба, просити – запрошення.

Мета: пригадати відомі чергування звуків, поглибити знання про типи чергувань: позиційні та історичні(найдавніші та давні); формувати вміння та навички проведення взаємоконтролю знань, аналізу мовних явищ, зіставлення, обґрунтування особливостей зміни звуків, удосконалювати навички конспектування; виховувати … . Навчальний заклад: Берегометська ЗОШ І-ІІІ ступенів №4. Тема: Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні, морфологічні зміни.

До найдавніших змін спільнослов’янської мови належать: 1. Втрата придихових приголосних . Наслідки І палаталізації повністю зберігаються у всіх сучасних слов’янських мовах у вигляді чергування приголосних: укр. книга – книжка, рос. книга – книжка. блр. кніга – кніжка, блг. книга – книжка, польск. księga – ksiązka, чеськ. kniha – knizka.

4. Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні. Чергування [о] та [е] з [і]. Чергування [о] і [е] з нулем звука. Чергування [о] з [е] після [ж], [ч], [ш], [дж] та [й]. Чергування звуків. Чергування — це постійні закономірні зміни в тих самих частинах слів. У коренях: солі — сіль, ношу — ніс — несу, ломити — ламати, жати — зажим — жму. У суфіксах: палець — пальця, ріжок — ріжка, пастушок — пастушка. зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [вйазати] — [вузол]; [збори] — [зб’ір]; [веизти] — [возити]. Найдавніші. Давні.

Історичні чергування — звукові чергування, зумовлені історичними причинами, відсутніми в сучасній мові. Чергування [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] властиве всім слов'янським мовам. Приголосні [г], [к], [х] колись були твердими, тому могли стояти тільки перед голосними заднього ряду [а], [о], [у], [ъ] (йор). Випишіть парами слова, у яких наявне чергування приголосних. Визначте умови чергування (словозміна чи словотворення). Зразок: муха — мусі (словозміна), муха — мушка (словотвір).

Чергування приголосних фонем у сучасній українській мові, як і чергування голосних, зумовлене історичними змінами, що відбувалися в різні періоди її розвитку. 1. До найдавніших слов'янських чергувань належить чергування: /г/ - /ж/: друг - друже, нога - ніженька; ІкІ - ІчІ: юнак - юначе, рука - рученька; їх/ - ІшІ: пастух - пастуше, вухо - вушний. Цей тип чергувань відомий у мовознавстві під назвою перше перехідне пом'якшення приголосних, або перша палаталізація. 2. Чергування перед закінченням -і: /г/ - /з7: книга - книзі, у книзі; ІкІ - /цУ: рук - руці, у руці, бік - на боці; ІхІ - .

Історична граматика української мови дає студентові знання з історії розвитку звукової системи (фонетики і фонології), граматичної будови (морфології і синтаксису), словотвору, лексики і фразеології; готує до вивчення курсу історії української літературної мови; вчить аналізувати явища, процеси й закономірності розвитку сучасної української мови, усвідомлювати їхню суть. усвідомлювати факти сучасної української літературної. мови, зокрема історію фонологічних чергувань, орфоепічних норм та традиційної орфографії, уживання. 3.

Система приголосних староукраїнської мови. Фонетичні процеси праслов’янської мови, засвідчені в староукраїнській. Перше перехідне пом’якшення задньоязикових /ґ/, /к/, /х/. Пом’якшення приголосних у сполученні з /j/. Зміна звукосполучень [*dt], [*tt] в [*st]. Спрощення в групах приголосних. Тема 3. Фонетичні зміни протоукраїнської мови дописемного періоду Перше повноголосся. Зміна звукосполучень [*or], [*ol] перед приголосними. Зіставте ці граматичні значення з граматичними значеннями в сучасній українській мові. Зробіть відповідні висновки. дали ~смо слоузh нашемоу паноу сенькоу село наше съ пашьн"ми и съ сеножатьми (Грам.

Чергування приголосних фонем у сучасній українській мові, як і чергування голосних, зумовлене історичними змінами, що відбувалися в різні періоди її розвитку. 1. До найдавніших слов'янських чергувань належить чергування: /г/ - /ж/: друг - друже, нога - ніженька; ІкІ - ІчІ: юнак - юначе, рука - рученька; їх/ - ІшІ: пастух - пастуше, вухо - вушний. Цей тип чергувань відомий у мовознавстві під назвою перше перехідне пом'якшення приголосних, або перша палаталізація. 2. Чергування перед закінченням -і: /г/ - /з7: книга - книзі, у книзі . § 15. чергування в групах приголосних. У процесі творення нових слів та їхніх форм певних змін зазнають деякі групи приголосних. Ці зміни відтворюються на письмі.

Носові голосні в праслов'янській мові — особливі звуки праслов'янської мови, назалізовані варіанти голосних [e] та [o]. У фонетичній транскрипції праслов'янської передаються символами *ę і *ǫ, утвореними від звичайних e та o доданням огонека. Виникнення праслов'янських носових пов'язане з переходом сполучень голосних з сонорними *-n і *-m (*on, *om, *en, *em, частково *un, *um, *in, *im) у *ę і *ǫ. Ця зміна багато в чому аналогічна монофтонгізації дифтонгів. У більшості слов'янських мов носові надалі.

У сучасній українській літературній мові є чергування, які виникли в період спільнослов'янської мовної єдності або сягають ще до слов'янської доби. Такими є чергування голосних фонем, вони відображають чергування давніх наголошених і ненаголошених чи довгих і коротких голосних. На сьогодні такі чергування в українській мові відбуваються здебільшого в основі дієслів і є засобом розмежування семантики дієслів, що називають довготривалу та короткочасну дію. Таблиця Найдавніші історичні чергування.

У сучасній українській літературній мові це чергування закріпилось тільки як чергування кінцевих приголосних основи. Воно відбувається: 1. В іменникових формах (пастух – пастуше, друг – друже, око - очі). 2. У дієслівних формах, в дієприкметниках теперішнього часу (пекти – печений, запрягти - запряжений). Чергування твердих приголосних з парними м’якими можливе при словотворенні. Зміна твердої фонеми на м” яку пов’язана з впливом /j/, м”якого знака та /і/: береза – березі, гонити – ганять, кладу – кладімо, злазити - злазь . М”які можуть чергуватися з твердими: буря – бурею, пісня – з піснею, гість – гості, доповідь – доповідей. Чергування однієї фонами зі сполученням двох.

Узнать цену реферата по вашей теме. Історичні чергування звуків. 1. Основні історичні чергуванняприголосних звуків при словозміні і словотворенні. Окремо виділіть випадки, коли приголосні звуки [г], [к], [х] не чергуються в сучасній мові, пояснітьпричину цього, використавши довідкову літературу. Чергування приголосних звуків при словотворенніЗміни приголосних перед суфіксами приклади [г], [з], [ж] перед + -ськ-, — ств- змінюються на [з], [з'] і в новоутворених словах з'являється поєднання звуків [з'к], [зтв] (орфографічно — -зьк-, -зтв-) Кавказ- кавказький, Запоріжжя- запорізький, боягуз- боягузтво [к], [ц], [ч] перед + -ськ-, — ств- змінюються на.

В лексичному складі слов'янських мов старослов'янізми посідають особливе становище, з одного боку, спів-відносячись за певними ознаками з архаїзмами та варваризмами, але з іншого боку, не збігаючись з ними цілком. З архаїзмами церковнослов'янізми споріднює те, що значна частина їх застаріла й перейшла до пасивного лексичного запасу мови, отримавши синонімічні відповідники з активно діючої лексики. Архаїзмами є слова, які відмирають, виходять з ужитку, тоді як про слов'янізми в цілому цього не можна сказати. Церковнослов'янізмами називаються слова, запозичені з церковно.

Чергування приголосних. 25789 Фонетика і Письмо. Чергування звуків — закономірна заміна одного звука іншим у тому самому чи спорідненому слові. При зміні й творенні слів задньоротові приголосні г, к, х, ґ за певних умов (унаслідок теперішнього чи історичного пом'якшення) переходять у свистячі та шиплячі, а саме: г — з — ж: нога — нозі — ніженька, друг — друзі — дружба, могти — можу, казати — кажу, к — ц — ч: рука — руці — рученька, рік — у році — річний, пекти — печений, вулиця — вуличний