класифікація актів по їх змісту та юридичному значенню
класифікація актів по їх змісту та юридичному значенню
Зміст. 1 Ознаки нормативно-правового акта. 2 Класифікація. 3 Систематизація. 4 Офіційне опублікування нормативно-правових актів. Існують різні класифікації таких актів. Зокрема, залежно від суб'єктів, що їх видали, виділяють такі види підзаконних нормативно-правових актів в Україні: нормативні акти Верховної Ради України (закони, постанови). Можна також назвати кілька видів інкорпорації: за юридичним значенням вона буває офіційна чи неофіційна; за обсягом — загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна; за критерієм об'єднання — предметна, хронологічна, суб'єктивна.
Юридична сила нормативних актів залежить від місця органа, що видав акт, в державному механізмі. Всі нормативні акти державних органів прийнято поділяти на закони та підзаконні акти. Провідне місце в системі нормативних актів займають закони. Акти останніх видів видаються на підставі та для виконання законів і тому мають назву підзаконних. Особливості Конституції є в тому, що: а) конституція -- не тільки нормативний юридичний акт; по своєму змісту та значенню вона є державно-політичним документом установчого характеру. Саме конституція засновує, конституює інститути соціально-політичного та економічного ладу, демократії, державно-національного устрою
Серед вказаних видів класифікації найбільш важливим і значущим є розмежування правових актів управління щодо юридичних властивостей, щодо організаційно-правового статусу органів, які їх видають, та щодо їхньої назви. Нормативні правові акти управління - це такий вид управлінських актів, якими встановлюються загальні правила поведінки в певній сфері державного управління, розраховані на багаторазове застосування в усіх передбачених ними випадках.
Акти цивільного законодавства України не містять чіткої класифікації юридичних фактів за тими чи іншими ознаками. Не вказані в них і критерії для таких класифікацій. Вони мають юридичне значення у випадках, коли вказані у актах цивільного законодавства або договорі як такі, що породжують цивільно-правові наслідки. До подій належать, наприклад, явища природного (повінь, землетрус, буревій тощо) або соціального (війна, страйк тощо) характеру. Юридичні акти - характеризуються здійсненням дій, що спеціально спрямовані на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків. Залежно від характеристики суб'єктів, що вчиняють дії, юридичні акти можуть бути поділені на
Значення правових актів управління полягає в тому, що через їх реалізацію здійснюється управлінська діяльність відповідних суб’єктів управління на підставі чинного законодавства та в межах їх компетенції. Правові акти управління за своєю суттю відрізняються від інших актів державних органів. Така відмінність зумовлена різницею у правовому статусі осіб, що їх приймають. З метою глибшого вивчення актів управління їх класифікують за такими критеріями: юридичними властивостями; дією в просторі і часі; характером компетенції органів, що їх прийняли; формою. За юридичною властивістю акти поділяються на нормативні, індивідуальні та змішані. Нормативні — це акти управління, що складаються з правових норм.
Одним з елементів класифікаційного дослідження юридичних фактів є класифікації їх по наявності або відсутності ознаки діхотомічіості поділу. Кількість дихотомічних поділів необмежено. Ось деякі з них . Крім того, юридичні факти можуть бути первинними і похідними. В основі цього поділу лежать зміст юридичних фактів і їх взаємовідносини між собою. У правовому регулюванні нерідко використовуються фактичні обставини, які як би "надбудовуються" над первинними юридичними фактами, представляють їх узагальнене вираження. Як приклад похідного факту можна навести нуждаемость в житло - необхідна умова для постановки на облік та отримання житлової площі.
Юридичні акти— це дії, що безпосередньо свідомо спрямовані на досягнення певного правового результату, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин (наприклад, укладення угоди). Поступки (вчинки)— це дії, які безпосередньо не спрямовані на досягнення правового результату, але. викликають його незалежно ні від усвідомлення чи неусвідомлення суб'єктом, який їх вчинив, їх можливого правового значення, ні від бажання чи небажання суб'єкта правовідносин щодо настання таких наслідків (наприклад, знахідка, написання художнього твору тощо). Неправомірні дії— це дії, що чиняться всупе.
Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою, за дією цих актів в просторі та за колом осіб. Система законодавства України: аналіз теперішнього стану та шляхи вдосконалення. Їх зміст належним чином структурований і висловлюється стилем документів з використанням спеціальної і загальновизнаної термінології; 4) нормативно-правові акти приймаються і здійснюються юридично врегульованому процедурно-процесуальному порядку . 2.1 Класифікація за юридичною силою. Загальновизнано в юридичній науці, що основою правової системи є норма права, а зовнішньою формою її об'єктивації є нормативно-правовий акт.
— копія — документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках — деяких його зовнішніх ознак. У свою чергу, копія може бути: а) незасвідчена — копія службового документа, в якій немає реквізитів, що надають їй юридичної сили; б) засвідчена — копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу. А тепер, розглянувши класифікацію документів, розповімо про основні вимоги до порядку оформлення та складання документів, що створюються на підприємствах. висновки. Для скорочення обсягу документів, а також зниження витрат на їх складання та обробку використовують уніфіковані системи документації.
Юридичниֺй документ – це письмовиֺй акт, якиֺй встановлює, розвиває або припиняє певнֺі правовідносини або фіксує юридично значимֺі факти, дії чи події. Сила документа в його змісті, засобом доведення якого до адресата виступає мова. Юридичнֺі документи опосередковують всֺі стадії правового регулювання (правотворчість, дія норм права, їх реалֺізацію, покладання юридичної відповідальності).[1]. Можна спробувати встановити питому вагу юридичних документів залежно від сфери правового регулювання. Тодֺі вийде, що їх більша частина буде виявлена у правоохоронніֺй сферֺі. Питома вага юридичних докум.
Класифікація нормативно-правовових актів. За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються на дві великі групи: закони і підзаконні акти. Закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий в особливому порядку органом законодавчої влади або на референдумі, володіє вищою юридичною силою та регулює найбільш важливі суспільні відносини. Класифікація законів. за юридичною силою: 1) Конституція (Основний Закон) — основоположний установчий політико-правовий акт, що закріплює конституційний лад, права і свободи людини та громадянина, визначає форму правління і державного.
Юридична техніка, тобто мистецтво написання законів та інших нормативно-правових актів, а також правозастосовних і правореалізаційних актів не є винаходом сьогоднішнього дня. Вона з’явилась ще в часи зародження самого права. Д еякі форми юридичної техніки виник ли разом із першими законами .
Юридична техніка, тобто мистецтво написання законів та інших нормативно-правових актів, а також правозастосовних і правореалізаційних актів не є винаходом сьогоднішнього дня. Вона з’явилась ще в часи зародження самого права. Д еякі форми юридичної техніки виник ли разом із першими законами .
Існують різні варіанти класифікації документів. Історія їх творення дуже давня і доводить, що розроблення цього питання у різних темпорально-просторових вимірах залежало від стану та потреб розвитку суспільства, науки. Лише у XX ст. документ як об’єкт дослідження багатьох дисциплін мав такі класифікації: - у джерелознавстві - за ознаками хронологічної відстані між часом виникнення документа та часом, що відображений у ньому, тематики, походження, способом фіксації та передачі інформації (ПІ. Сеньобос, Ш.-В. Ланґлуа, М.М. Тихомиров, О.О. Зимін,С.М. Каштанов, М.А. Варшавчик, О.М. Медушевська та .
Link. Класифікація юридичних документів. 2,371 views. Share. 2. ТЕМА: •Класифікація юридичних документів. 3. ВІДПОВІДНО ДО СПОСОБУ ПОХОДЖЕННЯ, ЮРИДИЧНІ ДОКУМЕНТИ КЛАСИФІКУЮТЬСЯ НА: службові юридичні документи це такі юридичні документи, які складаються юридичними особами (підприємствами, установами, організаціями), а також їх службовими (посадовими) особами, і оформляються відповідно до встановлених вимог та порядку; особисті документи •це такі юридичні документи, які складаються окремими особами поза сферою їх службової діяльності. 10. усі ці форми діяльності по створенню вказаних актів характеризуються.
Критерії класифікації документів. Ділові папери розрізняються між собою за структурою, призначенням. Тому існує потреба класифікувати їх. Класифікація документів – це розподіл усіх документів за певними ознаками на справи. Практичне діловодство користується такими ознаками групування документів у справи: 1. За найменуванням (назвою) розрізняють: заява, автобіографія, довідка, скарга і т.д. Однак, не завжди доцільно виділяти документи за цією ознакою, оскільки є документи з однаковою назвою, але різні за змістом.
Акти цивільного законодавства України не містять будь-якої чіткої класифікації юридичних фактів за тими чи іншими ознаками. Не вказані в них і критерії для таких класифікацій. Водночас у теорії приватного (цивільного) права класифікації юридичних фактів можливі за різними підставами. Далі розглянемо ті з них, що становлять найбільший інтерес з теоретичної і практичної точок зору. 1. Залежно від характеру наслідків вони можуть поділятися на
Класифікацію юридичних фактів розроблено на підставі певних критеріїв. Традиційно юридичні факти поділяються за ознаками залежності від волі суб'єктів на події та дії. Події набувають юридичного значення тому, що з їх настанням закон пов'язує певні правові наслідки. Наближені до відносних подій такі юридичні факти, як строки. Юридичні акти - правомірні дії суб'єктів, метою яких є виникнення, зміна або припинення цивільних правовідносин, тобто спрямовані на досягнення правових наслідків. До юридичних актів належать угоди, адміністративні акти (акти державних органів та органів місцевого самоврядування), рішення суду[14, с. 158].
Коментарі
Дописати коментар