яка класифікація необоротних активів 1202

яка класифікація необоротних активів 1202

Характеристика, склад та класифікація необоротних активів. Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року. Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі діяльності бюджетних установ і збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж тривалого періоду. Склад необоротних активів доволі різноманітний, а тому вони потребують класифікації. Згідно з наявною практикою необоротні активи можна класифікувати за так.

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об’єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби». За дебетом рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних .

Необоротні активи – це активи очікувана тривалість використання яких перевищує 1 рік. Або один операційний цикл, якщо він довший за рік. Виходить, що єдиним критерієм у розділенні активів на оборотні і необоротні є час. Він може бути довшим за рік у підприємств, які виробляють досить складні й тривалі за часом виробництва продукти – літаки, кораблі, складну військову техніку, а також деякі види елітних продуктів харчування і алкоголю, наприклад тверді сири, вино й коньяк, які мають тривалу витримку. Весь цей поділ на оборотні/необоротні досить умовний – насправді будь-який актив так чи інакше бере участь у господарському житті підприємства й приносить йому певну частку доходу шляхом свого використання.

Необоротні активи у сучасних умовах господарювання відіграють визначальну роль, оскільки вони становлять вагому частину майна будь-якого суб’єкта господарювання. Щодо необоротних активів існує низка невирішених проблемних питань. Особливої уваги потребує питання трактування терміну “необоротні активи” та їх класифікації. Для правильного визначення поняття «необоротні активи» та розкриття їх сутності слід в першу чергу дослідити, що розуміють під цим терміном в різних науках економічної групи. В економічній теорії, фінансах, бухгалтерському обліку по різному розглядають їх, по різному трактують.

Класифікація і оцінка необоротних активів. Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року. Такий поділ визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби» (п. 5). Тому деякі положення щодо терміна «основні засоби» стосуються й інших необоротних матеріальних активів, оскі-льки П(с)БО 7 іншого тлумачення не містить. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 7 дає таке визначення основних засобів

Необоротні активи - це сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності підприємства. Як правило, до них належать засоби тривалістю використання більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До необоротних господарських засобів підприємства належать: основні засоби, капітальні інвестиції, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші.

Класифікація необоротних активів бюджетних установ відрізняється від класифікації необоротних активів госпрозрахункових підприємств. З метою бухгалтерського обліку необоротні активи поділяються на три групи: - основні засоби; - інші необоротні матеріальні активи; - нематеріальні активи. До основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платеж.

Об’єкт необоротних активів визнається активом, якщо є імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Одиницею обліку необоротних активів є окремий інвентарний об’єкт необоротних активів. З урахування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку необоротні активи класифікуються за такими групами: 1) основні засоби та інші необоротні матеріальні активи; 2) інвестиційна нерухомість: 3) необоротні активи, які утримувані для продажу; 4) нематеріальні активи.

Склад необоротних активів. Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року. У складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний.

Підручник створено відповідно до програми навчальної дисципліни «Облік у бюджетних установах», включеної до навчального плану підготовки бакалаврів з обліку та аудиту. У ньому згідно з обсягом необхідних студентам знань у сфері бухгалтерського обліку бюджетних установ різного профілю докладно розглянуто методику відображення господарських операцій з надходження і витрачання бюджетних коштів, використання облікової інформації в управлінні бюджетним процесом.

Установи зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 2500 гривень, та строк використання яких перевищує один рік та сценічно-постановочні засоби вартістю, що не перевищує 5000 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо) . капітальні видатки за невведеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами; капітальні видатки за невведеними в експлуатацію нематеріальними активами.

Класифікація необоротних активів. 2.1. Для цілей бухгалтерського обліку необоротні активи поділяються на такі види: 1) основні засоби: основні засоби, які включають: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки та споруди; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар; робочі і продуктивні тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби. Установи зараховують до інших основних засобів сценічно-постановочні засоби вартістю понад 5000 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори,.

Необоротні активи та групи вибуття класифікуються як "призначені для продажу", якщо їх балансова вартість відшкодовується в результаті здійснення продажу. Активу або групи вибуття повинні бути готові до негайної продажу в їх теперішньому стані, і ймовірність продажу повинна бути високою. Керівництво повинно затвердити план по продажу активу або групи вибуття, а також вести пошук покупця. Крім того, повинні додаватися енергійні зусилля для організації продажу активу або групи вибуття. Згідно МСФЗ (IFRS) 5 передбачувана продаж повинна бути здійснена протягом одного року з дати класифік.

Розглянувши визначення необоротних активів, основного капіталу, довгострокових активів, можемо виділити декілька основних характеристик терміну, а саме майнові цінності, довгострокове використання, підлягають амортизації, призначені не для перепродажу, беруть участь у виробництві, корисний ефект від використання тощо. Необоротні активи – це майнові цінності, які придбаються для тривалого користування у виробничій діяльності. організації, які характеризуються продуктивністю, здатністю приносити дохід і можливістю контролю. Ванкевич В.Є. Необоротні активи – це довгострокові матеріальні і нематеріальні активи, більша частина яких.

Економічна сутність та класифікація необоротних матеріальних активів. Підприємство має у своєму розпорядженні численні і різноманітні засоби, які забезпечують і складають основу фінансово-господарської діяльності підприємства. Для управління діяльністю підприємства необхідно знати, які господарські засоби воно має, де ці засоби розміщені і для чого призначені. Для цього використовується класифікація активів підприємства. Основними напрямами класифікації активів є такі: - за характером участі у господарському процесі; - за формами функціонування

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості. Коментована стаття дає класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації, які рівні мінімальним строкам корисного використання об'єкта.

Необоротні активи – це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року. До необоротних активів належать: 1) Основні засоби - матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект). Закладів освіти. Рис. 1 Класифікація необоротних активів. Рис. 2 Методи оцінки необоротних активів.

Окрім класифікації необоротних активів за їх функціональним призначенням, існують також класифікації за іншими, не менш важливим критеріями. Так, склад і структура необоротних активів (основного капіталу) по характеру володіння . За характером обслуговування окремих видів діяльності підприємства виділяють необоротні активи, що обслуговують операційну (поточну) діяльність (операційні або виробничі необоротні активи), необоротні активи, обслуговуючі інвестиційну (довгострокову) діяльність реального сектора (інвестиційні необоротні активи). До них відносять, зокрема, незавершене капітальне будівництво, устаткування, призначене до монтажу, й інші реальні сектори інвестування.